Бути стоїком

Весь минулий рік я читав книгу “Стоїцизм на кожен день” — книга побудована так, що на кожен день року в ній окрема думка-стаття. А як закінчив, то вирішив скласти для себе конспект-інструкцію по застосуванню стоіцизму.

Нащо мені бути стоїком запитаєте ви, ну по-перше, часи такі, що краще бути стоїком, воно якось легше буде… а по-друге стоїцизм може подарувати багато бонусів: спокій, сенс життя та можливість отримати все чого забажаю (точніше я буду бажати тільки те, що зможу отримати, але кінцевий результат буде той самий). Звучить круто, егеж? Тож як стати стоїком — інструкція на три “простих” кроки та ще пару думок бонусом.

Перший крок — потрібно розібратись зі своєю ідентичністю або визначити заради чого ти живеш та означити свою мету згідно зі своїм призначенням. Віднайти свою суть — це пережити радість від добре виконаного природного обов'язку людини.

Спокій і душевний мир - у тому, щоб визначити власний шлях і йти ним: дотримуватися обраного напрямку (за потреби, звісно, вносячи корективи) і не зважати на сирен, які спокушають скрутити кермо й розбитися об скелі. Ні Епіктет, ні Марк Аврелій не розповідають, як це зробити (а я от трохи писав про це тут), але пропонують для початку визначитись, за яку команду ви граєте: за джедаїв (хороших) або за сітхів (поганців). Кожен має своє завдання - особливий обовʼязок. Навіть люди, які чинять зло, виконують свою роботу - бути недобрими, адже зло - теж частина життя.

Або як каже Епіктет:

Ти маєш бути цілісною людиною, хорошою або поганою.

І якщо ви граєте за хороших дівчат та хлопців, то прийняти, що в ваших базових налаштуваннях — робити добро або працювати на суспільне благо та робити цей світ кращим. Яка твоя мета? — Бути добрим. — Марк Аврелій

Це правило мені подобається. Якщо поки не визначив в чому твоє призначення – просто роби добро для тих, для кого можеш і так, як можеш. А в процесі вже з’ясуєш, як робити це в свій унікальний спосіб. Боги встановили такий закон: «Хочеш добра — твори його сам». — Епіктет

Наступний крок — прийняти, що в житті ти можеш (і то умовно) контролювати тільки свій мозок і свої почуття.

Найважливіша практика у філософії стоїцизму — навчитися розрізняти, те що ми можемо змінити, і те, що ми змінити не в силах.

Якщо ми чесно визначимо, що лежить у межах нашого контролю, то ясно зрозуміємо: усе, що нам належить — це наш розум.

Контролюйте власне сприйняття. Правильно скеровуйте свої вчинки. Будьте готові сприйняти все, що не можете контролювати.

Твоє тіло може тебе підвести, ти можеш захворіти, все, що ти маєш, всі твої надбання та статки можуть зникнути в будь-який момент, як і всі кого ти любиш. І це, на жаль, ти не можеш контролювати. Єдине, що ти можеш – це припинити хвилюватись через це. Ось ким маєте бути й ви, незалежно від того, де працюєте: спокійною і розслабленою людиною, яка в будь-якій ситуації скаже іншим: дихайте й не хвилюйтеся. Бо ви самі це робите. Не будьте тим, хто нагнітає емоції, піддається параної, хвилюється й не знаходить собі місця. Будьте втіленням спокою.

Тож треба заспокоїтись. Але як? Тут стоїки дають багато практичних порад. Нижче найбільш цікаві. Не віддавай контроль чужим думкам та випадковим людям. Пильнуй за тим, що впускаєш в себе.

Якщо хтось віддав би твоє тіло якому-небудь прохожому, ти напевно був би розлючений. Але ти не маєш сорому віддавати свій власний ум першому випадковому, хто зустрінеться, щоб бути виведеним із рівноваги та стати спантеличеним?

Ох, як же це вірно про соцмережі.

Не приєднуйся до інших у їхньому голосінні, не йди за сильним хвилюванням. — Марк Аврелій

Завжди остерігайтесь того, що вас сердить.

Ти не мусиш мати власну думку

Це лежить у нашій силі, щоб не мати погляду на якусь річ і не бути занепокоєним у душі. Бо самі речі не мають природної сили, щоб формувати наші погляди.

Готуйся до найгіршого

Будь-яку складну ситуацію можна зробити легшою, якщо сприймати її з холодним серцем. Припускати, що вона може статися. Думати про неї заздалегідь.

Спустошення — його ми переживаємо, коли щось нас шокує й сильно засмучує, показує що ми зовсім не очікували такої події. Але скло вже розбите.

Зосереджуйся на моменті

Не турбуй себе роздумуванням над цілим своїм життям. Не дозволяй своїм думкам охоплювати відразу всі різнородні клопоти, що — як можеш припускати впадуть на тебе.

Сенека говорив, що, повністю занурюючись у теперішнє, ми «полегшуємо біль від швидкоплинності життя».

Не займайся багатьма речами

Не займайся багатьма речами, якщо хочеш бути спокійний. Бо спокій приходить не тільки від того, що робимо добре, але також від роблення небагатьох речей.

Пам’ятай, що все має свій податок Що б там не трапилось, нічого не сприймаю з насупленим, хмурним обличчям. Нема такого податку, який я сплачував би проти своєї волі. — Марк Аврелій

Усе, що ми робимо, передбачає додаткову плату. Чекання в аеропорту — податок на подорож. Плітки й чутки — податок на публічність. Незгоди й тимчасові розчарування — податок на стосунки, навіть найщасливіші. Крадіжки — податок на заможність і володіння речами, які хочуть мати інші люди. Стреси й проблеми — податок на успіх. Цей список можна продовжувати безкінечно є багато різновидів податків у житті. Можете вважати іх несправедливими, до певного часу уникати — а можете просто заплатити й насолоджуватися плодами власної праці, які лишаються вам.

Надія та страх – одне і те саме

Надію вважають добрим почуттям. Страх — поганим. Але для стоїків, як наприклад, для Гекатона Родоського, вони однакові: обидва є проекцією в майбутнє тих речей, які ми не контролюємо. Обидва - вороги нинішнього моменту, у якому ми існуємо. Обидва означають, що ми живемо проти принципу amor fati.

Смійся над собою

Усе треба полегшувати й не так близько брати до серця. Розумніше насміхатися з життя, аніж його оплакувати. — Сенека

На цій пораді зупинимось, там ще багато, але основний сенс зрозумілий – відслідковуй свої емоції, пропрацьовуй сильні і зосереджуйся на моменті. Тепер ти знаєш про своє призначення (або знаєш, за яку команду граєш) і ти спокійний, бо контролюєш свої думки. Час діяти.

Пам’ятай – цьому місту потрібен новий герой. Просто прийняти свою долю і заспокоїтись, це не про стоїків. Потрібно діяти, потрібно надихати, потрібно змінювати світ на краще.

Спроможімось і ми на якийсь небуденний вчинок! Будьмо й ми серед зразків! — Сенека

Чоловіче, роби те, чого вимагає природа тепер - приведи себе в рух, якщо це в твоій силі, та не оглядайся довкола себе, чи хто слідкує за цим; не сподівайся Платонової республіки. Але будь задоволений, коли найменша справа йде добре, та вважай такий випадок не малою річчю. — Марк Аврелій

Виконуйте свою роботу сьогодні. Хай би що сталося, хай би що діяли інші люди, робіть своє. Будьте добрими.

Більше того, тепер ти нічого не робиш, через силу, бо йдеш за своїм призначенням, ти робиш добрі справи (навіть маленькі) і сам цього хочеш. Ви не мусите робити правильних речей, так само як не мусите виконувати свій обовʼязок. Ви цього хочете.

Бо в нас є робота. Не тільки та, яку ми собі запланували, а й глобальне завдання, про яке говорили стоїки: загальне благо. Ми не зможемо прислужитися ні собі, ні іншим, ні світові, якщо зранку не встанемо з ліжка й не підемо працювати; і що раніше, то краще.

Все ти почав діяти — ти стоїк. Останній фокус полягає в тому, щоби триматись у стані спокою та дії якомога довше, а якщо зірвався, то знову повертатись на трек.

Хай би що сталося сьогодні, хай би де ви опинилися — працюйте над тим, що лежить у межах вашого свідомого вибору. Намагайтеся ігнорувати емоції, які вибивають вас із колії, відволікають від головного. Не піддавайтесь емоціям, зосередьтеся.

І наостанок ще три думки, що сподобались. Не скаржитися. Не виправдовуватися.

Треба жити життя, бо ми тут саме для цього.

Чому ж тоді ми ображаємося? Чому скаржимося? Ми ж тут саме для цього. — Сенека

Чи стане легше, мій чоловіче, якщо скаржитися на біди? Це личить королю — зустріти біду лицем до лиця. Що більш хитке його положення, що більше йому загрожує падіння, то твердіше він має стояти й боротися. Негоже чоловікові втікати від долі. — Сенека

Практика — найкраща теорія.

Хто споживає голу теорію, той одразу вибльовує її, як хворий шлунок — їжу. Перетрави спершу теорію, щоб вона не вийшла з тебе назад. Інакше вона буде сирою, зіпсутою і не придатною до споживання. Після того ж, як ти сприймеш теорію, покажи, як зміняться твої рішення, — як змінюються плечі атлета, який тренується і правильно харчується, як змінюються картини художника, який вивчає секрети свого мистецтва. — Марк Аврелій

Важливе те, що важливе

Ці люди не прихильники дешевого. Просто речі, до яких вони прихильні, - дешеві. … життя - результат свідомо визначених пріоритетів. Тому будь-який дохід буде достатнім, щоб плекати найважливіше.

Все. Тепер точно все. Добра книга – почитайте )