У своїй книжці «Посібник астронавта з життя на Землі», яку я дуже раджу, Кріс Ґедфілд (канадський астронавт, інженер та пілот-винищувач) дає круту пораду всім арт-директорам: «З роками я зрозумів, що в будь-якій ситуації, не важливо, у ліфті чи на космічному кораблі, ставлення до вас оточуючих майже завжди можна описати одним із трьох способів. Ви — «мінус один»: ви той, хто створює проблеми і від кого лише шкода. Ви — «нуль»: ваш вплив нейтральний і не зміщує рівновагу в жодну зі сторін (від вас ні шкоди, ні користі). І, нарешті, «плюс один»: ви той, хто активно робить щось корисне.» Тож, неважливо, яка у вас посада, неважливо, яка у вас роль, неважливо наскільки ви талановитий/талановита — ваше Его не повинно заважати результату (крутому дизайну), ви повинні бути тільки нулем або одиницею. На практиці це означає, що якщо хтось подає кращу ідею або має круте бачення, ви відступаєте у тінь (стаєте 0), і виходите з неї тільки, коли потрібна допомога (стаєте 1). А після запуску проєкту віддаєте всю шану автору/авторці, і в незалежності від рівня вашої допомоги лишаєтесь у тіні. «Нащо це мені?» — запитаєте ви. І я відповім ) Правило «тільки 0 або 1» зробить вас кращою людиною, дозволить працювати з найкращими та робити круті речі, про які на початку ви й не мріяли. P.S. До речі, це правило можна застосовувати не тільки в дизан-проєктах. Наприклад, ви не повинні мати думку про все на світі, тож у більшості випадків краще промовчати (бути 0), ніж видати у соцмережах щось емоційне і недосформоване (стати -1). Дуже цінне та рідкісне вміння у наш час )