Думки про необхідність навчитися стріляти з'явились ще перед повномасштабним вторгненням, але, як завжди, було не до того... Після 24-го стало різко до того, тож коли ми змогли повернутися до Києва, я вже не вагався…
Перші спроби
Спочатку був експрес-курс поводження з АК (автоматом Калашникова), три персональних заняття, від збірки-розбірки до основ руху та стрільби з укриття. Плюс ще одне заняття на полігоні, де я повчився бігати та стріляти вже на відкритому ґрунті-повітрі. Що запам’яталось з того курсу, це як же ж важко та спекотно в броніку та з магазинами.
Потім було заняття-знайомство з ПМ (пістолетом Макарова). Нащо? Ну логіка була така, що я ж «піджак» (офіцер запаса, що закінчив військову кафедру), то ж напевно при мобілізаціі мені видадуть пістолет, і напевно це буде не Глок. Потім для порівняння я взяв ще заняття-знайомство з різними пістолетами з поетичною назвою «Пістолетний мікс». Там я познайомився з Береттою, CZ та Глоком і розвінчав сам собі міф, що Беретта 911, то найкращий пістолет у світі. Не найкращий, але красивий )
Далі було ще два заняття з AR-15. А потім глухий кут… Ти приходиш на заняття, зазвичай у тебе новий інструктор, і у вас кожного разу приблизно такий діалог: – Що будемо відпрацьовувати? – Та я не знаю… я от до цього спробував оце і ще оце. – Ага, це ви вже знаєте, ну тоді будемо вчитись стріляти з обома відкритими очима. І ти такий подумки «блін, а я ще магазини ж не навчився нормально скидати та й взагалі-то і з одним оком не дуже влучаю».
Була потрібна якась мета та програма. А ще, подумав я, не завадить своя зброя: можна тренуватись коли захочеш, при нападі, не чекати на зброю від держави, ну і напевно своя зброя здешевить процес тренування (спойлер: ніт). Хвилинка-цікавинка: За перші заняття, я зробив десь 400 пострілів, що в 100 разів більше ніж я вистріляв за 3 роки військової кафедри.
Купівля зброї
Для початку я пішов на курс «Майбутній власник зброї» - правові основи, такмед, знову основи поводження зі зброєю і допомога зі збором усіх документів - від підказок де оформити страховку до направлення у клініку на проходження медкомісії. Все це заняло 1,5 місяця і я вже з довідкою про успішне проходження курсів та стосом документів пішов подаватись на дозвіл.
Це не те, щоб складна процедура, але точно не user friendly. Приходиш у відділення поліції, яке цим займається, стоїш у черзі на вулиці (ніяких тобі табличок з поясненнями або електронних черг), в тебе приймають пакет документів, ти пишеш заяву і тобі кажуть прийти за місяць.
Ти приходиш за місяць, знову стаєш в чергу на вулиці, і коли доходить справа до тебе, дізнаєшся, що тут тільки прийом документів, а видача документів з іншого боку будівлі… Оок… ти стаєш в іншу чергу, і через деякий час отримуєш так звану «зеленку» – дозвіл на придбання зброї.
Яку зброю купувати? Я подивився купу оглядів на Youtube і зупинився на AR-15 Springfield Saint Victor. Головним чином тому, що в нього вже був початковий тюнінг – механічний приціл, зручний приклад тощо.
В магазині мені видали заключення криміналістів, відстріляні гільзи, які потрібно було разом з карабіном занести у відділення поліції. У поліції, то все забрали і знову сказали приходити за місяць.
По традиції через місяць, я став у чергу для отримання документів, відстояв, і дізнався, що дозволи на володіння зброєю видаються у черзі для приймання документів (тобто з іншого боку будівлі). Ооок… знову відстояв і нарешті отримав свій дозвіл.
Далі зброю потрібно було пристріляти: виставити прицільні пристроі - мушку та цілик, щоби можна було кудись влучати. Тож я ще віддав Віктора на пристрілку.
Весь процес, від прийняття рішення до отримання зброї, з якої можна стріляти, зайняв в мене 4 місяці. Можна напевно було якось все це прискорити, але пан не толерує корупцію.
Навчання
Щоби була якась ціль у заняттях, я придумав собі, що буду навчатись на марксмена, або піхотного снайпера (ну а чому б і ні). Піхотний снайпер (англ. Designated marksman, марксмен) — фахівець з точної стрільби, влучний стрілець на малій і середній дистанціях (до 800 м).
Першим кроком, стало тренування з пістолетом. Десь на перших заняттях я почув, від одного зі своїх інструкторів , що тренувати плавне та правильне натискання гачка, краще за все на пістолетах. Вони (пістолети), мовляв, не пробачають, коли ти різко смикаєш гачок. Тож поки я чекав на свій дозвіл, я пройшов короткий курс - 5 занять стрільби з пістолета i успішно перейшов на другий етап своєї «програми» – влучна стрільба на дистанції 50 метрів з механічним прицілом. Тут я поки і знаходжусь, паралельно тренуючи вхолосту - перезарядку, скид та вкладку.
Що я дізнався під час своїх занятть? Що точна стрільба, це дуже про дзен. Майже на кожному занятті пан Юрій (мій інструктор) повторює: «стріляєш не ти, стріляє зброя», «ти не повинен хотіти вистрілити, ти просто тиснеш на гачок», «зброя доверешена, а ти ні, тому твоя задача, стати якомога більш довершеним «м‘ясним штативом» для неї»… Що далі «по програмі»? – Тренування на полігоні, в русі та з різних положень – Встановлення оптики, і тренування на 150-300 метрів – Заняття з основ точного пострілу – Курс з основ снайпінгу Ну а далі видно буде.
Спорядження
Як завжди у будь-якій справі збирання свого сетапу, це окремий вид задоволення.
Перше, що я придбав, це захисні стрілецькі окуляри з діоптричню вставкою. Самі окуляри та вставка коштують недорого, а от вставити в неї діоптріі, та ще вигнутої форми, коштувало багацько.
Друга, штука, то були стрілецькі рукавиці. Швидко з‘ясувалось, що ти постійно щось прищеплюєш або дряпаєш шкіру.
Потім була не дуже розумна покупка - активні навушники-затички 3M Peltor. Вони прикольні на відкритому стрільбищі, а в тирі у звичайних навушниках більш комфортно (вони захищають всю площу вуха від звукової хвилі). Тож довелось докупити і звичайні стрілецькі навушники.
Потім стрілецький пояс, або war belt: пояс, пояс з системою molly на яку кріпляться підсумки для магазинів, сумка для скиду пустих магазинів, підсумок для фляги, технічний підсумок тощо.
Далі був кейс в якому це все можна тягати. Я купив собі довгий кейс, в який можна засунути майже все: магазини, навушники, пояс, аптечку, патрони, зброю. Він зручний, але займає при цьому купу місця, як чемодан.
Ще були ремінь для зброї, упор для руки, магазини, сейф, засоби для чищення. Коротше все це разом зі зброєю затягнуло десь під 4000 – 4500$. І далі ще трохи буде – треба буде купити оптичний приціл та сошки. Але про нові тренування та витрати, можливо напишу через деякий час. Наразі це все – все що дізнався-розповів ) Тренуйтесь, готуйтесь та бережіть себе.